Конституція Пилипа Орлика.
Цей документ вперше описав Україну, як повноцінну державу – частину Заходу, а не «русского мира». І вже за це ми маємо бути довічно вдячними його автору.
Документ зберігся у декількох варіантах: основний та скорочений тексти латинською мовою, а також два тексти староукраїнською мовою.
Рукописи скороченого варіанту (16 статей Договору) і преамбули основного варіанту латиною зберігаються у Національному архіві Швеції. Загорнутий у сувій документ знайшли у глиняному горщику. Існує думка, що його переписав син Пилипа Орлика Григорій для вручення дипломатам європейських держав, але через певні обставини, документ змушені були закопати.
Оригінальний рукопис договору, написаний старокнижною українською мовою, а також його пізніша копія (приблизно кінець ХVІІІ – початок ХІХ століття) зберігаються у Російському державному архіві давніх актів у Москві. В Україні є копії обох цих документів.
Українськомовний текст документу включає оригінальний текст Конституції Пилипа Орлика, складений староукраїнською мовою, а також оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Орлика гетьманом. На документах стоїть власноручний підпис Карла ХІІ, а також Пилипа Орлика. Є також печатка Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою; королівська печатка на дипломі не збереглася.
У російські архіви перша українська Конституція начебто потрапила через Платона Зубова, останнього фаворита Катерини ІІ.